Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка

Харківський національний академічний театр опери і балету - один з найстаріших вітчизняних музичних театрів, нащадок кращих традицій української, російської і світової культури. Історія музичного театру в Харкові бере відлік від 1780 року. Подальша історія цього жанру пов’язана з народженням оперних антреприз, а також гастролями приватних труп, в тому числі італійських. Опери та балетні дивертисменти показували у різних театральних приміщеннях, що не завжди пасували для цієї цілі. Початком стабільного налагодження показів опер і балетів можна вважати грудень 1874 (за новим стилем січень 1875), коли завдяки зусиллям мецената В.Пащенка у знову відбудованому театрі відбулася перша вистава антрепризи Ф. Бергера. З 1891 року театр отримав постійну «прописку» у колишньому Комерційному клубі, де працював з невеликою перервою 100 років (зараз це приміщення освоює Харківська філармонія).
           На харківській оперній сцені виступали Ф. Шаляпін і М. Баттістіні, А.Нежданова и Л. Собінов, Н. Забела-Врубель та І. Алчевський, а також багато інших корифеїв виконавського мистецтва. Їх творчість стала взірцем для митців  нової доби і органічно сприймалась поруч зі школою майстрів української сцени М. Кропивницького, П. Саксаганського, М. Заньковецької. Харківський оперний завдяки цій художній співзвучності віднайшов неповторне творче обличчя.
 
У жовтні 1925 року, відповідно до урядової постанови у Харкові, тодішній столиці України, було створено перший державний національний театр опери і балету. Основою колективу були представники харківської музично-виконавської школи, відомі майстри з інших міст, талановиті дебютанти. Є істотним, що у 1920-і - 1930-і роки харківська оперна і балетна сцени стали творчою колискою для таких майбутніх зірок національного мистецтва, як І. Козловський, М. Рейзен, Б. Гмиря, З. Гайдай, М. Гришко, І. Паторжинський, М. Литвиненко-Вольгемут, В. Дуленко, Р. Захаров, П. Вірський.
         У ті ж роки харківський оперний став творчою лабораторією зі створення перших у національному театрі оперних і балетних вистав: «Пан Каньовський» М. Вериківського, «Купало» А. Вахнянина, «Кармелюк» В. Костенка і багатьох інших. У грудні 1944 року театру було привласнено ім’я М.В. Лисенка. Цією акцією було відзначено досягнення колективу в становленні національного музичного мистецтва і увічнено пам'ять його творця, чиї опери «Різдвяна ніч» (1883), «Утоплена» (1885), «Тарас Бульба» (1924) вперше було поставлено саме на харківській сцені. Впродовж останніх десятиріч кращі виконавські традиції корифеїв зберігали і примножували такі видатні виконавці, як Є. Червонюк, М. Манойло,  Л. Попова, В. Арканова, Т. Попеску. А також С. Коливанова, яка і нині передає молодому поколінню свій творчий досвід. Багато відомих співаків, народжених харківською сценою, прикрашали оперні та балетні трупи Москви, Києва, європейських міст – О. Востряков, Д. Попов, В. Верестніков, Л. Сергієнко, І. Журіна, М. Пастер, О. Дурсенєва, О. Крамарєва та інші.
         На нашій сцені нині виступають чудові співаки і артисти балету, серед яких народні артисти України В. Болдирєв, М. Коваль, О. Романенко, заслужені артисти України Ч. Білаонов, Т. Гармаш, І. Клюєва, Л. Кутищєва, Д. Маклюк, М. Олійник, О. Скворцова, О. Слєпцова, О. Старікова, С. Шадрін, О. Шуляк, численні лауреати і дипломанти національних та міжнародних конкурсів. 
         З жовтня 1991 року театр працює у новому приміщенні, яке дозволило створити комфортні умови для глядачів, розкрити творчий потенціал виконавців, створюючи повноцінні високомистецькі вистави.
         Репертуарна афіша театру постійно поповнюється і зараз налічує понад 60 опер і балетів. У ній перлина українського оперного репертуару «Тарас Бульба» М. Лисенка, його «Наталка-Полтавка» і «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Театр уперше в Україні здійснив прочитання опери Л. Колодуба «Поет» про життя і творчість геніального Кобзаря. У репертуарі усі три балети і чотири опери П. Чайковського, шість опер Дж. Верді і твори інших італійських класиків. Балетний репертуар поповнився невідомою до цього часу в Україні та театрах СНД «Попелюшкою» («Сіндерелла»), музику до якої написав Йоганн Штраус. В репертуарі оперної трупи його ж «Летюча миша».             В «місті майстрів», як образно кличуть гігантську споруду харківського театру опери і балету, працює нині майже 800 висококваліфікованих мистецьких фахівців і технічних співробітників. Для всіх вистав театру, а також на запити театрів та творчих колективів інших міст та країн, художньо-допоміжні служби театру самостійно виготовляють костюми і декорації. Регулярно відбуваються інтерактивні екскурсії за лаштунки театру, що викликають незмінну цікавість у глядачів та тих, хто лише хоче долучитися до кола театралів. Велика зала театру може розташувати 1500 глядачів, а його величезне фойє – виставки, вернісажі та інші художні проекти.    
        Постійними стали виступи окремих майстрів і мистецьких колективів ХНАТОБу у багатьох країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки, країнах Азії. Але і в межах української держави театр лишається затребуваним. В останні роки відбулися масштабні гастролі оперної і балетної трупи у Львові, класичні балети були показані у Хмельницькому, а сучасна версія «Весни священої» - у Луцьку, де проходив Х міжнародний фестиваль «Стравінський і Україна». Театр також брав участь уVМіжнародному театральному фестивалі «Сцена людства-2010» (Черкаси) зі спектаклем «Запорожець за Дунаєм». Щороку привносяться  нові проектидо творчого життя театру. Цеі популярна «Ніч в опері»,інароджений у співтворчості з музичними школами цикл концертів «Молоді, талановиті» і продовження різноманітних променад-концертів, тематичні програми, присвячені ювілейним датам і видатним особистостям у театріта музиці…
     Читачі газети «Вечірній Харків» не випадково назвали театр опериі балетуіменіМ. Лисенка «Культурним закладом року»в рейтинговому проекті «Визнання народу - 2012». У нелегкі для мистецтва часи унікальний колектив зберігає   потенційну можливість залишатися головним центром культурного життя Слобожанщини.
Виконавське мистецтво: 
Форма власності: